Цициноболюс

Цициноболюс (лат. Cicinobolus), також відомий як Ampelomyces quisqualis, є унікальним мікроскопічним грибом-гіперпаразитом. Його біологічна особливість полягає в тому, що він спеціалізується на живленні іншими грибами, зокрема тими, що викликають борошнисту росу на різноманітних рослинах. Цей організм є природним регулятором чисельності небезпечних фітопатогенів.

Він уражає гриби ряду Erysiphales, які часто вражають овочеві, плодові та декоративні культури. Серед рослин, на яких можна виявити діяльність Цициноболюсу, — огірки, дині, виноград, троянди, а також чимало дикорослих злаків. Оскільки він діє виключно на грибницю патогена, саме культурна рослина не отримує ніякої шкоди від його присутності.

Зовнішні ознаки ураження полягають у деградації білого нальоту борошнистої роси. Замість типового борошнистого нальоту на листках з’являються темніші, сірі або бурі плями, а сама грибниця патогена стає менш щільною і пригніченою. В середині гіф гриба-паразита утворюються пікніди, які витісняють репродуктивні органи збудника хвороби, зупиняючи його розмноження.

Розвиток цього мікопаразита залежить від наявності достатньої вологості та стабільних температурних умов, що сприяють поширенню борошнистої роси. Активне поширення спостерігається у періоди з рясними росами або частими опадами, коли мікроклімат усередині посівів стає оптимальним для розвитку як патогенів, так і їхніх природних ворогів.

Використання Цициноболюсу в агрономії має велике значення для екологічного землеробства. Заходи захисту базуються на заохоченні природних популяцій цього гриба. Важливо уникати надмірного застосування хімічних фунгіцидів, які можуть бути токсичними для корисного мікопаразита. Природне накопичення Цициноболюсу значно знижує інфекційний фон на полях протягом наступних сезонів.