Циліоплея

Циліоплея (лат. Cilioplea) — рід аскоміцетових грибів, які спричиняють грибкові ураження сільськогосподарських культур. Це патоген, що переважно веде сапротрофний спосіб життя, проте за сприятливих для нього умов він може переходити до паразитування на ослаблених рослинних тканинах, завдаючи шкоди врожаю.

Основними культурами, що піддаються ураженню, є злакові, зокрема пшениця та ячмінь. Гриб часто оселяється на стеблах та листках рослин у другій половині вегетації, особливо якщо погодні умови сприяють тривалому зволоженню рослинної поверхні.

Симптоми ураження включають появу дрібних чорних крапок, які є плодовими тілами гриба (перитеціями), на стеблах, листках та колосках. Уражені ділянки тканин втрачають природний колір, жовтіють або буріють, що призводить до передчасного в'янення частин рослини, де локалізується збудник.

Умови розвитку циліоплеї тісно пов'язані з температурно-вологісним режимом. Оптимальними умовами для розмноження та поширення спор є температура в межах 15-22°C та висока відносна вологість повітря, особливо під час дощового літа. Патоген швидко поширюється за допомогою вітру, переносячи спори на сусідні здорові рослини.

Шкодочинність полягає у зниженні продуктивності фотосинтезу, що негативно впливає на налив зерна. Через це маса зерна зменшується, а якісні показники врожаю погіршуються. У важких випадках інфекція може призвести до ламкості стебел та вилягання посівів.

Ефективний захист рослин базується на таких заходах:

• Якісна обробка ґрунту з метою прискорення мінералізації пожнивних решток.
• Використання стійких до хвороб сортів зернових культур.
• Застосування фунгіцидів під час активної фази розвитку хвороб.
• Збалансоване внесення добрив, зокрема калійних та фосфорних, для зміцнення клітинних стінок.
• Протравлення насіння перед посівом для захисту проростків.