Кладонія рангоподібна

Cladonia rangiformis (кладонія рангоподібна) не є фітопатогеном чи хворобою сільськогосподарських культур. Це представник лишайників, який відіграє роль піонерної рослинності на відкритих ґрунтах. Помилкове сприйняття його як хвороби зазвичай пов'язане з виявленням лишайника на ділянках, де культурні рослини хворіють або гинуть через загальне виснаження ґрунту.

На відміну від збудників грибкових чи бактеріальних хвороб, кладонія рангоподібна не проникає в судинну систему рослин і не виділяє токсинів. Вона використовує ґрунт лише як субстрат для кріплення, отримуючи поживні речовини переважно з повітря та опадів. Її присутність — це сигнал для агронома про необхідність перегляду технологій обробітку ґрунту.

Умови розвитку лишайника включають сонячні, добре дреновані, але бідні на гумус ділянки. Він найбільш агресивний у зонах з низькою щільністю травостою. Коли покрив з багаторічних трав порушується, кладонія займає вільний простір, створюючи щільні килими, які перешкоджають відновленню нормальної трав'янистої рослинності.

Вредоносність цього лишайника виражається у зниженні пасовищної ємності угідь. Через низьку поживну цінність і повільну швидкість відновлення біомаси, заростання пасовищ кладонією призводить до зниження кількості якісного корму для худоби, що потребує негайного втручання в агротехнологію сівозміни або покращення пасовищ.

Профілактика поширення кладонії передбачає комплексні заходи:

• проведення поверхневого або корінного поліпшення пасовищ;
• впровадження системи інтенсивного підживлення азотними добривами;
• забезпечення оптимального випасу, що перешкоджає оголенню ґрунту;
• використання агротехнічних прийомів, спрямованих на стимуляцію росту дерноутворюючих трав.