Ріжки

Збудником цієї хвороби є патогенний сумчастий гриб Claviceps purpurea. Це небезпечний паразит, який інфікує зав'язь злакових культур, утворюючи замість зерна тверді темно-фіолетові утворення — склероції, які в побуті називають ріжками. Хвороба вражає генеративні органи рослин, порушуючи процес нормального формування колоса.

Хвороба найчастіше уражає жито, пшеницю, ячмінь та овес. Окрім сільськогосподарських культур, джерелом інфекції часто виступають дикорослі злакові трави, такі як стоколос, пирій та грястиця, що створює постійний резервуар інфекції поблизу полів.

Візуальні ознаки проявляються під час цвітіння. Спершу на колоссі виділяється солодка липка рідина, відома як «медвяна роса», яка містить конідієспори гриба. Згодом на місці зернівок розвиваються характерні чорні витягнуті ріжки, що легко виявляються при візуальному огляді під час дозрівання врожаю.

Епіфітотії спостерігаються в роки з підвищеною вологістю та помірними температурами під час цвітіння культур. Крапельна волога сприяє проростанню склероціїв, що перезимували в ґрунті, а вітер розносить спори на великі відстані, забезпечуючи швидке поширення інфекції на значних площах посівів.

Шкодочинність ріжків полягає у суттєвому зниженні ваги та якості врожаю. Через вміст токсичних алкалоїдів зерно, уражене грибом, стає непридатним для використання в харчовій промисловості та кормовиробництві. Основні методи контролю включають:

• Глибоку оранку для знищення джерел інфекції.
• Використання чистого, сертифікованого насіння.
• Використання сівозміни з чергуванням незлакових культур.
• Ретельне знищення бур'янів навколо полів.