Ріжки

Ріжки (лат. Clavicipitales) — це широко розповсюджене грибкове захворювання рослин, що вражає переважно злакові культури. Збудником є паразитичний гриб, який у процесі життєдіяльності формує чорні або темно-фіолетові вирости (склероції), що заміщують зерно в колосі. Ці утворення є джерелом небезпечних алкалоїдів.

Патоген вражає великий спектр зернових: жито, пшеницю, тритикале, ячмінь, овес, а також багато лугових та пасовищних трав. Найбільшу небезпеку становить зараження в фазу цвітіння, оскільки спори гриба потрапляють безпосередньо на приймочку маточки, імітуючи процес запилення.

Візуальні ознаки ураження стають помітними ближче до дозрівання врожаю. Характерною рисою є поява «медвяної роси» на ранніх етапах, після чого замість здорових зерен утворюються тверді ріжки, що виступають за межі колоскових лусочок. Ці склероції можуть бути в кілька разів більшими за звичайне зерно.

Поширення хвороби залежить від вологого періоду під час цвітіння злакових культур. Спори гриба розносяться вітром, дощем та комахами, які живляться «медвяною росою». Склероції, що потрапили в ґрунт під час збирання врожаю, зберігають життєздатність до наступного сезону, стаючи первинним джерелом інфекції.

Шкодочинність ріжків проявляється у прямому зниженні валового збору та погіршенні якості зернової маси. Через токсичність алкалоїдів таке зерно заборонено використовувати у харчовій та комбікормовій промисловості. Система захисту базується на очищенні посівного матеріалу від домішок склероціїв, дотриманні просторової ізоляції та ретельному знищенні бур'янів-злаків, які є резерваторами інфекції.