Антракноз сої

Збудником захворювання є фітопатогенний гриб Colletotrichum americae-borealis, який спеціалізується на ураженні бобових культур. Цей патоген є типовим збудником антракнозу, що здатний до швидкого поширення в умовах підвищеної вологості. Інфекція може передаватися через насіннєвий матеріал та накопичуватися в ґрунті на залишках рослин.

Основною сільськогосподарською культурою, що страждає від цього гриба, є соя. Патоген вражає як вегетативні органи рослини, так і генеративні, що безпосередньо позначається на продуктивності посівів. Окрім культурних рослин, гриб може зберігатися на дикорослих представниках родини бобових, що ускладнює повну ліквідацію вогнищ інфекції.

Первинні симптоми включають виникнення бурих плям, що з часом темніють і стають втиснутими. На цих некротичних ділянках формуються дрібні плодові тіла — ацервули, які за сприятливих умов виділяють маси конідій. Подальше поширення хвороби веде до відмирання тканин стебла та передчасного висихання бобів.

Для розвитку інфекції критичними факторами є температура в межах 20–28°C та висока відносна вологість. Патоген особливо активно поширюється у періоди затяжних дощів та роси, коли краплі води розносять спори на сусідні здорові рослини. Порушення агротехніки вирощування також значно підвищує сприйнятливість посівів до захворювання.

• Дотримання сівозміни: повернення сої на поле не раніше ніж через 3 роки.
• Використання фунгіцидів для обробки насіння перед посівом.
• Знищення рослинних решток шляхом глибокої оранки.
• Використання стійких сортів сої, що мінімізують ризик ураження.

Вредоносність хвороби полягає у суттєвому зниженні маси 1000 насінин та погіршенні посівних якостей зібраного врожаю. Сильне ураження часто призводить до недобору значної частини врожаю, тому своєчасна діагностика та профілактичні обприскування фунгіцидами в період активної вегетації є критично важливими заходами для аграріїв.