Антракноз

Збудником захворювання є фітопатогенний гриб Colletotrichum chrysophilum, який є одним із представників великого роду Colletotrichum, що спричиняють антракноз. Це небезпечний паразит, здатний вражати як наземні органи рослин, так і кореневу систему в певних умовах середовища. Патоген має високу здатність до виживання у несприятливих умовах завдяки утворенню стійких структур.

Коло культур, які уражаються цим грибом, є досить широким. До групи ризику входять різні плодові дерева, зокрема тропічні та субтропічні види, ягідні культури, такі як суниця садова, а також чисельні квітково-декоративні рослини. Інфекція часто вражає плоди в період їх дозрівання, що завдає значних економічних збитків господарствам.

Симптоматика проявляється утворенням характерних коричневих або чорних плям з чіткими краями на листках та стеблах. На плодах утворюються глибокі вдавлені виразки, які з часом можуть розширюватися, охоплюючи всю поверхню. При підвищеній вологості на плямах спостерігається розвиток конідіального спороношення гриба у вигляді оранжевих або рожевих крапель чи нальоту.

Основним чинником поширення інфекції є вологе середовище, особливо в періоди частих опадів або туманів. Температурний режим у межах 20–30°C є найбільш сприятливим для проростання спор та колонізації тканин рослини. Гриб може зберігатися у ґрунті, на насінні або в уражених рештках рослин протягом декількох сезонів, очікуючи сприятливих умов для активного розвитку.

Профілактика та боротьба з антракнозом вимагають комплексного підходу для стримування поширення спор. Важливо вчасно виявляти та знищувати перші осередки ураження. Ефективні заходи включають:

• Санітарну обрізку уражених частин рослин та їх негайну утилізацію.
• Застосування фунгіцидів згідно з графіком обробок у критичні фази розвитку культури.
• Покращення вентиляції в густих насадженнях для зниження вологості.
• Дотримання карантинних вимог при ввезенні нового садивного матеріалу.