Антракноз мальвових

Збудником захворювання є фітопатогенний гриб Colletotrichum malvarum, що належить до класу дейтероміцетів. Він паразитує на тканинах рослин, викликаючи характерні некротичні ураження. У циклі свого розвитку гриб формує конідіальне спороношення, яке слугує основним джерелом поширення інфекції протягом вегетаційного періоду, активно розповсюджуючись краплями дощу або вітром.

Основними культурами, що піддаються ураженню, є рослини родини Мальвові. Найбільшу чутливість демонструють шток-троянда (мальва), алтея лікарська та деякі інші декоративні і бур’янисті види цієї родини. Патоген має здатність тривалий час зберігатися у вигляді міцелію або спор на рештках рослин, що лежать у ґрунті, створюючи ризик вторинного зараження в наступні сезони.

Первинні ознаки ураження проявляються на листках у вигляді дрібних плям, які поступово збільшуються в розмірах та набувають бурого кольору з вираженою темною облямівкою. Згодом у центрі плям з'являються характерні подушечки — ацервули гриба. При ураженні стебел утворюються довгасті вдавлені виразки, які порушують провідну систему рослини, що призводить до її в’янення та засихання.

Епіфітотійний розвиток хвороби стимулюється тривалими опадами, високою вологістю повітря та температурою в межах +22...+26°C. Висока густота насаджень без належного провітрювання створює ідеальні умови для швидкого розмноження збудника. Порушення агротехнічних вимог до догляду за рослинами, а також недотримання сівозміни суттєво підвищують рівень поширення патогену.

Вредоносність хвороби полягає у суттєвому пригніченні росту, втраті декоративних якостей та зниженні врожайності лікарської сировини. Хворі рослини стають менш стійкими до інших несприятливих факторів середовища та можуть загинути при сильному розвитку інфекційного процесу. Ефективний захист базується на комплексному підході, що поєднує фітосанітарні заходи та хімічний контроль.

• Видалення хворих рослин з ділянки з подальшою їх утилізацією.
• Використання стійких до антракнозу сортів та форм рослин.
• Обробка насіння фунгіцидами перед посівом для знезараження.
• Проведення профілактичних обприскувань фунгіцидами при виявленні перших плям.
• Підтримка оптимального водного балансу та режиму живлення рослин.