Антракноз люцерни

Збудником антракнозу люцерни є гриб Colletotrichum trifolii, що спеціалізується на ураженні бобових культур. Цей патоген є одним із найбільш руйнівних для посівів люцерни, оскільки він вражає як вегетативні органи, так і генеративні частини рослин, суттєво знижуючи загальну врожайність зеленої маси та насіння.

В основному від цієї хвороби страждають різні види люцерни (Medicago). Патогенний гриб уражає стебла та черешки, утворюючи специфічні виразки. У системі агроценозу інфекція може накопичуватися в ґрунті та на пожнивних рештках, створюючи сталий осередок зараження для наступних років.

Типові ознаки хвороби проявляються у вигляді видовжених плям темно-коричневого або чорного забарвлення на стеблах. Характерним симптомом є поява «кільцевих» уражень, які оперізують стебло, перешкоджаючи руху поживних речовин. У центрі уражених ділянок формуються дрібні чорні спороношення — ацервули, які легко помітні під час детального огляду.

Інтенсивне поширення Colletotrichum trifolii спостерігається за умов високої вологості повітря та стабільно теплих температур. Густий травостій сприяє утриманню вологи біля поверхні ґрунту, що є ідеальним середовищем для проростання спор гриба. Патоген також переноситься через механічне пошкодження стебел під час догляду за посівами або збирання врожаю.

Для боротьби з антракнозом рекомендується комплексний підхід, що включає:

• Вирощування стійких до патогену сортів та гібридів.
• Дотримання просторової ізоляції між полями різних років використання.
• Використання фунгіцидів на насінниках у критичні фази розвитку.
• Дотримання сівозміни з перервою у вирощуванні люцерни на одному місці.
• Своєчасне очищення полів від рослинних решток після останнього укосу.