Коллібія

Рід Collybia охоплює гриби-сапротрофи, які в агрономічних умовах можуть проявляти агресивні властивості, виступаючи факультативними паразитами. Збудник належить до класу базидіоміцетів і частіше за все локалізується на рослинних рештках, проте за сприятливих умов здатен інфікувати кореневу систему багатьох сільськогосподарських культур.

Патоген вражає різні види рослин, включаючи овочеві та плодові культури, особливо в умовах інтенсивного землеробства з використанням органічних добрив. Основною мішенню гриба є коренева шийка та коріння, які під впливом ферментів патогена починають інтенсивно руйнуватися, що призводить до загального пригнічення вегетації.

Симптоматика захворювання проявляється через уповільнення росту, хлороз листя та в’янення надземної частини. При детальному огляді підземної частини виявляються ділянки розм’якшеної тканини з нальотом білого кольору. У запущених випадках відбувається повне відмирання кореневої системи, що робить рослину нездатною отримувати воду та поживні речовини.

Розвиток інфекції стимулюється високим рівнем вологості ґрунту та відсутністю належної вентиляції кореневої зони. Температурний режим у межах 15-20°C вважається найбільш сприятливим для вегетації міцелію. Висока щільність посадки та надмірне зволоження прискорюють поширення гриба від хворих екземплярів до здорових через ґрунтові води або контакт коріння.

Основна шкода від коллібії полягає у зниженні врожайності та підвищенні витрат на лікування посівів. Для профілактики рекомендується дотримуватися наступних заходів:

• Глибока оранка для знищення інфекційного фону в ґрунті.
• Застосування фунгіцидів під час вегетації при перших ознаках хвороби.
• Використання біопрепаратів для пригнічення розвитку патогенної мікрофлори.
• Контроль рівня вологості та забезпечення якісного дренажу ділянки.