Павутинник іржаво-бурий

Павутинник іржаво-бурий (лат. Cortinarius subferrugineus) — вид грибів родини Павутинникові. У контексті лісового господарства цей гриб розглядається як вид, що вступає у мікоризні зв’язки, проте за певних агрокліматичних умов може впливати на фізіологічний стан молодих дерев, змінюючи баланс мікрофлори в ризосфері.

Основними культурами, де можна зустріти цей гриб, є хвойні породи, зокрема сосна та ялина. У лісових розплідниках поширення грибниці цього виду може бути пов'язане з порушенням агротехнічних норм, що створює передумови для пригнічення кореневої системи сіянців, особливо в умовах інтенсивного вирощування посадкового матеріалу.

Симптоматика включає появу характерних плодових тіл іржаво-коричневого кольору біля коріння. У ґрунті можна виявити розгалужені грибні нитки (міцелій), які обплітають коріння дерев. Хоча це природний процес, при надмірному зволоженні він може переходити у стадію, що перешкоджає нормальному живленню рослин, спричиняючи слабкість та вразливість дерев до інших патогенів.

Розвиток гриба відбувається переважно в умовах підвищеної вологості та наявності кислих ґрунтів з великою кількістю органічних решток. Пік активності припадає на осінній період, коли встановлюються оптимальні температурні показники для спороношення. Поширення спор здійснюється повітряним шляхом та через контакт з інфікованими частками ґрунту.

Заходи захисту та профілактики базуються на оптимізації водного режиму ґрунту. Для запобігання надмірному розвитку небажаної мікофлори необхідно:

• Проводити регулярне розпушування ґрунту для покращення аерації.
• Уникати перезволоження ділянок з молодими саджанцями.
• Контролювати кислотність ґрунту згідно з вимогами лісових культур.
• Забезпечувати належний дренаж у розплідниках.