Криптоспорела берези

Криптоспорела берези (Cryptosporella betulae) — це збудник грибкових захворювань, що спричиняють некроз кори та відмирання гілок у різних видів берези. Гриб належить до групи сумчастих, які активно паразитують на тканинах ослаблених дерев, порушуючи обмін речовин і призводячи до передчасного всихання окремих частин або всієї рослини.

Патоген найчастіше вражає дерева роду Betula. Вразливими до інфекції є як декоративні посадки, так і промислові лісові масиви. Особливо високий ризик захворювання мають дерева, що перебувають у стані стресу через несприятливі кліматичні фактори, дефіцит поживних речовин або пошкодження шкідниками, які відкривають «ворота» для проникнення інфекції.

Симптоми хвороби проявляються у вигляді локальних некрозів кори. Спочатку на корі з'являються знебарвлені плями, які згодом темніють і западають. У місцях некрозів формуються численні плодові тіла гриба — строми, які виступають крізь епідерміс. Це призводить до розтріскування кори та подальшої загибелі ділянок камбію, що викликає відмирання гілок вище місця ураження.

Поширенню збудника сприяє висока вологість повітря та наявність ран на стовбурі. Спори гриба переносяться повітряними потоками, з дощовою водою або за допомогою комах-переносників. Зараження зазвичай відбувається у періоди затяжних дощів, коли поверхня кори залишається вологою тривалий час, що створює ідеальні умови для проростання спор і колонізації деревини.

• Видалення та спалювання сильно уражених гілок для зупинки поширення спор.
• Зачищення уражених ділянок кори з подальшою обробкою антисептиками.
• Підживлення дерев добривами для підвищення їхньої резистентності до патогенів.
• Контроль чисельності стовбурових шкідників, що пошкоджують цілісність кори.
• Дотримання просторової ізоляції між розсадниками та старими хворими насадженнями.

Шкодочинність криптоспорели полягає у поступовому ослабленні дерева та втраті ним декоративної цінності. Якщо вчасно не вжити заходів, захворювання може набути хронічного характеру, призводячи до деформації крони та поступової загибелі насаджень, що особливо критично для міських зелених зон та розплідників декоративних культур.