Курвуляріоз

Збудником цієї хвороби є патогенний гриб Curvularia pallescens, що відноситься до класу дейтероміцетів. Цей мікроорганізм викликає системні ураження вегетативних органів рослин, провокуючи розвиток некротичних процесів. За характером прояву хвороба класифікується як плямистість, що призводить до загального пригнічення життєвих функцій культурної рослини.

Патоген вражає досить широкий спектр сільськогосподарських культур, серед яких особливе місце займають зернові та зернобобові культури, а також багаторічні злакові трави. Найбільш вразливими до інфекції є кукуруза, рис та різні кормові культури. Гриб має здатність перезимовувати на рослинних рештках, що робить їх головним джерелом інфекції в наступному сезоні.

Первинні симптоми проявляються у вигляді дрібних плям неправильної форми, які з часом розростаються та набувають темного, майже чорного або коричневого відтінку. Часто навколо уражених ділянок спостерігається жовтизна (хлороз), що свідчить про порушення обміну речовин у тканинах. За сприятливих умов на плямах з’являється спороношення гриба у вигляді легкого нальоту, що сприяє швидкому поширенню хвороби.

Основним фактором розвитку курвуляріозу є поєднання високої вологості повітря та стабільно теплих температурних показників. Патоген активно поширюється під час тривалих опадів або туманів, коли краплі вологи сприяють проростанню конідій на поверхні листка. Недостатня аерація посівів та надмірна густота рослин також створюють сприятливе мікросередовище для швидкого розмноження гриба.

Шкодочинність полягає у зниженні врожайності та погіршенні якості зернової продукції. Окрім прямої втрати листової площі, рослини стають більш схильними до інших захворювань. До комплексу заходів захисту входять:

• Використання фунгіцидів на основі системних діючих речовин.
• Дотримання сівозміни та просторова ізоляція від заражених полів.
• Ретельне знищення пожнивних решток шляхом глибокої оранки.
• Використання лише стійких сортів та протруєного насіннєвого матеріалу.