Діапортове в'янення кизильнику

Збудником цієї хвороби є патогенний гриб роду Diaporthe. Він належить до групи некрозо-виразкових патогенів, що вражають кору та камбіальний шар стебел. Тип хвороби визначається як інфекційний некроз або в’янення, що призводить до поступової загибелі окремих частин рослини.

Основною культурою, що страждає від дії гриба, є різні види кизильнику. Патоген має виражену спеціалізацію, але в умовах високої інфекційної завантаженості може поширюватися на супутні декоративні чагарники. Рослини, що отримали сонячні опіки або морозобоїни, знаходяться у групі підвищеного ризику.

Первинні ознаки зараження включають появу темних плям на корі, які згодом трансформуються у глибокі виразки. Навесні або на початку літа можна помітити раптове засихання листя на окремих гілках. Характерним є те, що уражені гілки виглядають «обпаленими», а під корою спостерігається побуріння деревини.

Поширенню збудника сприяють надмірна вологість повітря та тепла погода. Спори гриба можуть зберігатися на рослинних рештках і в уражених тканинах, що дозволяє інфекції відновлюватися кожного нового сезону. Порушення агротехніки, зокрема відсутність вентиляції у кроні, значно пришвидшує перебіг хвороби.

Система захисту базується на комплексних підходах. По-перше, це видалення та спалювання всіх заражених гілок до здорової деревини. По-друге, використання фунгіцидів для обробки крони у періоди активного росту. Важливо підтримувати здоров’я куща шляхом збалансованого живлення, що зміцнює природний захисний бар'єр рослини.

• Санітарна чистка крони
• Дезінфекція інструментів спиртом
• Обробка фунгіцидами після обрізки
• Контроль вологості ґрунту
• Вибір стійких видів для посадки