Епіпіксіс

Епіпіксіс (лат. Epipyxis) — це рід золотистих водоростей, які при масовому розвитку можуть завдавати шкоди водним та навколоводним рослинам у штучних ставках або гідропонних установках. Це біологічний агент, здатний провокувати порушення екосистеми, що у професійному середовищі розглядається як загроза стабільному розвитку гідробіонтів.

Збудником є мікроскопічні джгутикові організми, що утворюють колонії або існують поодиноко, прикріплюючись до субстратів за допомогою спеціальних виділень. Хоча вони не є паразитами в класичному розумінні, їхня висока щільність призводить до механічного обростання культур, що блокує доступ світла та поживних речовин до тканин вищих рослин.

Основними ознаками ураження є поява слизького нальоту золотисто-коричневого кольору на поверхні листя та стінках обладнання. Рослини, які зазнали впливу епіпіксісу, починають відставати у рості, їхні листки набувають хлоротичного відтінку, а загальна біомаса водойми поступово виснажується через конкурентну боротьбу за мінеральні солі.

Розвиток епіпіксісу активується при надлишку поживних речовин, зокрема при неправильному балансі добрив у воді, а також при стабільному температурному режимі, сприятливому для золотистих водоростей. Порушення циркуляції води та відсутність достатньої аерації є ключовими факторами, що сприяють швидкому колонізуванню нових площ даним організмом.

Для профілактики та знищення епіпіксісу рекомендується виконувати наступні заходи:

• Регулярний моніторинг складу води та коригування концентрації фосфатів.
• Використання біологічних препаратів, що пригнічують розвиток патогенної мікрофлори.
• Забезпечення активної аерації для запобігання застою водних мас.
• Механічне видалення нальоту з поверхонь та промивання фільтруючих елементів.