Ексидія цукриста

Ексидія цукриста (лат. Exidia saccharina) — гриб, що належить до родини ексидієвих та виконує роль редуцента у лісових екосистемах. З фітопатологічної точки зору цей організм є вторинним уражуючим агентом, який заселяє послаблені рослини, прискорюючи процес їхнього руйнування.

Основною групою ризику є хвойні дерева, особливо сосна. Гриб найчастіше зустрічається на деревині, що вже втратила життєздатність, проте може розповсюджуватися на пошкоджених ділянках живих стовбурів, де порушено цілісність кори, що створює умови для проникнення міцелію всередину тканин.

Візуальні ознаки зараження проявляються у вигляді драглистих, хвилястих наростів. У вологих умовах вони виглядають як червонувато-бурі або бурштинові желеподібні структури. Проте під дією прямих сонячних променів та дефіциту вологи вони висихають, перетворюючись на темно-коричневу крихку кірку, яку легко сплутати зі смолистими виділеннями дерева.

Розвиток патогену тісно пов'язаний з рівнем вологості навколишнього середовища. Спори гриба поширюються аерогенним шляхом і проростають на зволоженій деревині. Найбільш активне плодоношення спостерігається у вологі осінні місяці та під час весняних відлиг, коли температура повітря сприяє росту грибниці.

Заходи захисту спрямовані на покращення санітарного стану насаджень, щоб не створювати сприятливого середовища для розмноження гриба. Основні рекомендації включають:

• Систематичне видалення хворих та відмерлих гілок.
• Санітарне очищення ділянок від залишків сухостою.
• Дезінфекція місць механічних пошкоджень на корі хвойних порід.
• Використання фунгіцидних препаратів для профілактики розвитку грибкових інфекцій на стовбурах.