Флавопармелія

Флавопармелія (Flavoparmelia) — це рід листоватих лишайників, які часто зустрічаються на стовбурах та гілках плодових і декоративних дерев. Важливо зазначити, що з агрономічної точки зору цей організм не є хворобою в біологічному сенсі, оскільки він не паразитує на тканинах рослини, а використовує їх лише як опору для свого життя.

Біологічно флавопармелія є симбіотичним організмом, що складається з грибниці та водоростей. Вона отримує поживні речовини з повітря, вологи та пилу, що осідає на корі. Наявність лишайника на дереві найчастіше вказує на те, що рослина має певне пригнічення, сповільнений ріст або знаходиться в умовах високої вологості.

Симптоми присутності флавопармелії виражаються у появі на корі характерних жовтувато-зелених або сірих пластинок (таломів). Вони щільно прилягають до стовбура і з часом можуть розростатися, охоплюючи великі ділянки. У вологу погоду вони стають більш помітними, набуваючи інтенсивнішого забарвлення.

Умови для розвитку лишайників — це насамперед затінені ділянки саду, відсутність належної циркуляції повітря в кроні та підвищена вологість середовища. Старі дерева з грубою корою є найбільш вразливими до заселення флавопармелією, оскільки такі поверхні краще утримують вологу, необхідну для росту колоній.

Шкодочинність цього організму є непрямою. По-перше, під «ковдрою» з лишайників часто перезимовують шкідники саду та збудники грибкових хвороб. По-друге, надмірне покриття кори перешкоджає нормальному диханню стовбура, що може погіршити стан здоров'я дерева та зменшити його врожайність у довгостроковій перспективі.

• Регулярне проріджування крони для кращого освітлення та провітрювання.
• Видалення відмерлих частин кори спеціальними інструментами.
• Обробка стовбурів фунгіцидами на основі міді або заліза.
• Внесення добрив для підтримки загального імунітету дерева.