Фузаріозне в'янення

Fusarium falciforme — це небезпечний ґрунтовий фітопатоген, що викликає фузаріозне в'янення та гниття кореневої системи у багатьох культурних рослин. Гриб належить до комплексу видів, які мають високу здатність до виживання у ґрунті та адаптації до різних екологічних ніш, що ускладнює контроль над поширенням інфекції.

До кола рослин-господарів входять овочеві культури (томати, перець, огірки), технічні (бавовник, соя) та деякі плодові дерева. Ураження починається з інфікування кореневих волосків, після чого міцелій проникає в провідні судини, закупорюючи їх та перешкоджаючи нормальному обміну речовин у рослини.

Типовими ознаками хвороби є пожовтіння листя, яке починається з нижнього ярусу, втрата тургору (в'янення), навіть за достатньої вологості ґрунту, та почорніння кореневої шийки. При діагностиці стебла на зрізі чітко видно буре забарвлення судинно-волокнистих пучків, що є специфічним маркером фузаріозу.

Активізація гриба відбувається за сприятливих умов: температури ґрунту в межах 20–28°C та підвищеної вологості субстрату. Важливим фактором поширення є перенесення хламідоспор з водою для поливу, на знаряддях обробітку ґрунту або разом із зараженим насіннєвим матеріалом, де збудник може перебувати у прихованій формі.

Для мінімізації втрат врожаю агрономи рекомендують застосовувати комплекс заходів:

• Дотримання сівозміни з виключенням сприйнятливих культур на 3-4 роки.
• Використання якісного протруєного насіння.
• Регулювання рівня кислотності ґрунту та забезпечення оптимального мінерального живлення.
• Видалення та знищення уражених рослин з кореневою системою.
• Застосування біологічних фунгіцидів та хімічних препаратів для обробки ґрунту.