Фузаріозна гниль (Fusarium flocciferum)

Збудником захворювання є гриб Fusarium flocciferum, який належить до роду Fusarium. Цей патоген є небезпечним мікроорганізмом, що спричиняє розвиток гнилей та судинного в'янення рослин. Гриб має високу здатність до виживання в ґрунті, зберігаючись у формі хламідоспор на рослинних рештках протягом багатьох років.

Патоген уражає широкий спектр сільськогосподарських культур. Серед найбільш вразливих — зернові колосові (пшениця, ячмінь), картопля, горох, соя та різні овочеві культури. Особливо небезпечним є інфікування на ранніх стадіях розвитку, що часто призводить до випадання проростків та зрідження посівів.

Типовими симптомами є потемніння кореневої шийки, розвиток сухої гнилі коренів та загальне пригнічення вегетації. Уражені тканини набувають коричневого забарвлення, а за умови підвищеної вологості на них з’являється білуватий наліт спороношення. У судинних пучках стебла спостерігається побуріння, що блокує надходження води та поживних речовин.

Для інтенсивного поширення інфекції сприятливими є висока вологість повітря, часті опади та температура ґрунту в межах 20–24°C. Розповсюдження здійснюється переважно через заражене насіння, ґрунт, вітер або інструменти для обробітку. Пошкодження кореневої системи комахами або нематодами значно полегшує проникнення міцелію гриба в рослину.

Вредоносність проявляється у суттєвих втратах врожаю та накопиченні мікотоксинів у продукції, що робить її непридатною для споживання. Основні заходи контролю включають:

• Використання якісного, сертифікованого насіння.
• Дотримання сівозміни з поверненням чутливих культур не раніше ніж через 3–4 роки.
• Використання фунгіцидних протруйників широкого спектра дії.
• Глибока заробка пожнивних залишків у ґрунт.