Фузаріоз паспалума

Збудником цієї хвороби є гриб Fusarium paspali, який належить до великої та небезпечної родини фузаріозних патогенів. Це захворювання вражає переважно злакові трави, особливо в регіонах з вологим кліматом, де патоген знаходить сприятливі умови для швидкого розмноження та поширення на великі площі посівів.

Основними культурами, що піддаються впливу цього збудника, є представники роду Paspalum та близькі до них злакові. Ураження може відбуватися як на дикорослих формах, так і на культурних злаках, що використовуються для створення пасовищ, сіножатей або в селекційних програмах, що робить його контроль критично важливим для аграрного сектору.

Симптоматика включає появу характерного нальоту на колосках, який може змінювати забарвлення від брудно-білого до ніжно-рожевого або червонуватого відтінку. Уражені частини рослин стають крихкими, розвиток насіння припиняється, а самі колоски часто виглядають недорозвиненими, що візуально нагадує інші види фузаріозів колоса.

Поширення Fusarium paspali напряму залежить від погодних умов: дощова погода під час цвітіння є основним тригером масового зараження. Спори гриба легко переносяться повітряними потоками та комахами, осідаючи на сприйнятливі тканини, де за наявності вологи швидко проростають, проникаючи вглиб рослинних тканин.

Економічна шкода виражається у значному зниженні якості насіння, погіршенні його схожості та енергії проростання. Крім того, існує ризик накопичення токсичних сполук у вегетативній масі, що робить її небезпечною для худоби. Тому профілактика має бути спрямована на мінімізацію вологи у травостої та зменшення інокуляту гриба в ґрунті.

Ефективні заходи захисту включають:

• Проведення своєчасного скошування для запобігання перестою травостою.
• Застосування фунгіцидів широкого спектра дії при перших ознаках поширення хвороби.
• Ретельне очищення насіння від домішок, де можуть зберігатися спори гриба.
• Забезпечення оптимальної густоти посівів для кращого провітрювання рослин.