Фузаріозне в'янення гороху

Збудником фузаріозного в'янення гороху, зокрема раси 1, є фітопатогенний гриб Fusarium oxysporum f. sp. pisi. Це захворювання має судинний характер: міцелій гриба проникає у провідну систему кореня, закупорює судини, що призводить до порушення водного обміну та подальшого засихання всієї наземної частини рослини.

Хвороба спеціалізується на ураженні гороху посівного. Патоген є надзвичайно стійким у зовнішньому середовищі завдяки утворенню хламідоспор, які зберігаються у ґрунті, на залишках рослин або у зараженому насіннєвому матеріалі. За сприятливих умов гриб активізується, проникаючи в коріння рослин через механічні пошкодження або природні отвори в епідермісі.

Типові ознаки ураження включають передчасне пожовтіння листя, починаючи з нижнього ярусу. Рослини стають пригніченими, відстають у рості, з часом в'януть і набувають брудно-сірого кольору. Якщо розрізати стебло вздовж, можна побачити характерне побуріння судинних пучків, що є головним діагностичним маркером цієї хвороби.

Розвитку інфекції сприяє тепла погода (температура 22–26°C) та надмірна вологість ґрунту. Часто хвороба проявляється вогнищами, які поступово розширюються, особливо якщо на полях роками вирощується одна й та сама культура. Ущільнення ґрунту та дефіцит поживних елементів підвищують сприйнятливість посівів до дії грибка.

Шкідливість захворювання виражається у значному недоборі врожаю та погіршенні якості насіння. Ефективна стратегія боротьби передбачає:

• використання сортів із високою генетичною резистентністю;
• суворе дотримання сівозміни з поверненням гороху на поле не раніше ніж через 5 років;
• знезараження посівного матеріалу системними фунгіцидними протруювачами;
• вапнування кислих ґрунтів.