Офіобольозна коренева гниль вівса

Збудником цієї хвороби є сумчастий гриб Gaeumannomyces avenae, який вражає підземну частину злакових рослин. Патоген спеціалізується на руйнуванні провідної системи коренів, що блокує надходження поживних речовин до надземних органів, призводячи до поступового в'янення рослини.

Коло культур, що вражаються цим грибом, досить широке та включає овес, пшеницю, ячмінь та чимало дикорослих злаків. Інфекція накопичується в ґрунті, де гриб здатний виживати на рослинних рештках упродовж кількох років, очікуючи сприятливих умов для ураження нового посіву.

Візуальні ознаки ураження включають потемніння та подальше гниття кореневої системи, яка набуває характерного чорного забарвлення через розвиток гіфів патогена. Біля основи стебла спостерігається виражена гниль, яка у вологу погоду може покриватися темно-коричневим нальотом. Рослини в осередках ураження виглядають пригніченими та часто вилягають до моменту збирання врожаю.

Умови для розвитку гриба включають високу вологість ґрунту та помірні температури, особливо на кислих ґрунтах з поганою структурою. Поширення інфекції відбувається шляхом розростання грибниці в ґрунті від хворих решток до здорових коренів, тому порушення правил агротехніки лише прискорює епіфітотію.

Економічна шкода від Gaeumannomyces avenae проявляється у значному недоборі врожаю та погіршенні якості зерна. Для мінімізації втрат необхідно впроваджувати сівозміни, проводити вапнування кислих ґрунтів та використовувати лише якісний протруєний насіннєвий матеріал для сівби.

• Впровадження сівозмін із перервою у вирощуванні зернових.
• Глибока оранка для швидкого перегнивання рослинних решток.
• Контроль злакових бур'янів на полі.
• Застосування фунгіцидних протруйників насіння.