Гліоцефалотрихозна гниль плодів

Збудником цієї патології є гриб Gliocephalotrichum nephelii. Він є типовим представником мікроміцетів, що викликають гнильні процеси в тканинах плодів. Здатність до швидкого спороутворення робить цей патоген надзвичайно небезпечним для експортних партій сільськогосподарської продукції в умовах теплого вологого клімату.

Найбільш чутливою культурою до цього гриба є рамбутан. Однак, за сприятливих умов, інфекція може вражати широкий спектр тропічних культур, що ростуть у Південно-Східній Азії та інших регіонах. Патоген проявляє високу вірулентність, здатну призвести до повної втрати товарного вигляду цілих партій плодів у дуже стислі терміни.

Ознаки ураження проявляються у вигляді деформації шкірки та появи темних плям, що поступово збільшуються в розмірах. М'якоть плоду під місцем ураження швидко стає кашоподібною та набуває неприємного запаху. На поверхні часто спостерігається розвиток щільного міцеліального нальоту, який є джерелом подальшого поширення спор у сховищах.

Умови для розвитку гриба характеризуються високою вологістю повітря (вище 85%) та стабільно високими температурами. Патоген часто активізується під час транспортування без належного охолодження, коли плоди перебувають у щільно запакованих контейнерах, де створюється «ефект парника». Механічні пошкодження є «воротами» для проникнення гриба всередину плоду.

Система захисту базується на комплексному підході:

• ретельне сортування плодів перед пакуванням;
• забезпечення належної вентиляції під час зберігання;
• використання антисептичних засобів для обробки тари;
• зниження температури зберігання до показників, що гальмують ріст грибниці;
• видалення будь-яких рослинних решток, що можуть бути резервуаром інфекції.