Глеокапса

Глеокапса (Gloeocapsa) — це рід ціанобактерій, які часто ідентифікуються як синьо-зелені водорості. В агрономічному контексті ці організми виступають як епіфіти, що можуть створювати щільний біологічний шар на поверхні рослин та садових конструкцій, порушуючи їх природні фізіологічні процеси.

Найчастіше цей організм вражає декоративні культури, стовбури дерев та елементи теплиць. Хоча глеокапса не є класичним патогеном-паразитом, її здатність покривати органи рослини щільною плівкою блокує доступ світла, що критично важливо для процесу фотосинтезу та нормального дихання тканин рослини.

Ознаками ураження є поява слизького нальоту, який з часом темніє до майже чорного кольору. При тривалому впливі на кору чи листя утворюється жорстка кірка. Рослина починає слабшати, втрачає тургор та може скидати листя через постійне покриття водоростю, що заважає нормальному обміну речовин.

Сприятливими умовами для розмноження є висока вологість повітря, постійне зволоження поверхні та затінені ділянки. Глеокапса надзвичайно стійка до несприятливих умов середовища, утворюючи захисні оболонки, які допомагають їй виживати у стані анабіозу до появи нової вологи, необхідної для росту.

Для профілактики та обмеження поширення глеокапси варто дотримуватися таких рекомендацій:

• Покращення циркуляції повітря в саду чи теплиці.
• Регулярне видалення затінених ділянок та зайвої вологи.
• Використання дезінфікуючих розчинів на основі міді для обробки конструкцій.
• Зменшення частоти дощування рослин у вечірній час, коли волога довго не висихає.