Сіра гниль пагонів

Збудником сірої гнилі пагонів є гриб Botrytis cinerea, який належить до класу несовершених грибів. Цей патоген характеризується широкою спеціалізацією та вражає значну кількість культурних рослин. На спаржі хвороба проявляється переважно в період активного росту молодих пагонів, що потребують особливої уваги в умовах вологого клімату.

Першими симптомами інфекції є поява розпливчастих плям сіро-коричневого кольору на поверхні пагонів. Уражені тканини швидко розм'якшуються, а при підвищенні вологості на їхній поверхні утворюється інтенсивний сірий оксамитовий наліт грибниці. Пошкоджені стебла втрачають тургор, схиляються до землі та згодом повністю згнивають, перетворюючись на джерело інфекції.

Для швидкого поширення хвороби необхідні умови підвищеної вологості повітря та наявність краплинної вологи на органах рослини. Оптимальною температурою для розвитку патогену є діапазон 18–22 градуси Цельсія. Гриб зберігається у ґрунті у формі склероціїв або як міцелій на рештках рослин, відновлюючи активність при першій сприятливій нагоді.

Економічна шкодочинність хвороби полягає у суттєвій втраті врожаю спаржі через втрату товарного вигляду продукції. Окрім прямої шкоди від ураження пагонів, патоген послаблює загальний імунітет рослини, що робить її вразливішою до інших хвороб. У запущених випадках можлива загибель цілих грядок, особливо на ділянках з поганим дренажем.

Заходи захисту базуються на створенні умов, несприятливих для розвитку гриба:

• Дотримання схеми посадки для забезпечення вентиляції пагонів.
• Систематичне видалення пошкоджених та відмерлих частин рослин.
• Регулювання водного режиму, запобігання перезволоженню ґрунту.
• Використання фунгіцидів відповідно до регламентів застосування на спаржі.