Іржа горобини

Збудником цієї хвороби є іржастий гриб Gymnosporangium cornutum. Це дводомний паразит, життєвий цикл якого проходить на двох різних видах рослин: ялівці звичайному як проміжному господарю та представниках роду горобина як основному господарю.

Ознаки ураження стають помітними на верхній стороні листків горобини у червні. Спочатку з'являються жовті або помаранчеві плями, на яких пізніше утворюються темні крапки — пікніди. Згодом на нижній стороні листка з'являються характерні конусоподібні вирости, що нагадують ріжки, в яких дозрівають еціоспори.

Поширенню гриба сприяє волога та тепла погода, особливо у весняний період, коли спори з ялівця переносяться вітром на дерева горобини. Відстань, на яку можуть переноситися спори, може сягати кількох кілометрів, що робить боротьбу з хворобою залежною від загальної фітосанітарної обстановки в регіоні.

Шкодочинність іржі проявляється у порушенні фізіологічних процесів дерева. Через масове ураження листкової пластини дерево втрачає здатність ефективно накопичувати поживні речовини, що призводить до виснаження рослини та зниження врожайності у наступні роки.

Система захисту базується на розриві життєвого циклу гриба. До основних заходів належать:

• просторова ізоляція насаджень ялівцю від горобини;
• вирізка та знищення гілок ялівцю з ознаками ураження грибницею;
• профілактичне обприскування фунгіцидами навесні до та після цвітіння дерев;
• використання препаратів на основі міді або сучасних системних фунгіцидів.