Гелікобазидіоз

Гелікобазидіоз — це грибкова інфекція, яку викликає ґрунтовий патоген Helicobasidium longisporum. Цей збудник належить до базидіоміцетів і спеціалізується на ураженні підземних частин рослин, що робить його вкрай небезпечним для коренеплодів та кореневих систем багаторічних культур.

Серед культур, що найбільш схильні до цього захворювання, виділяють цукровий буряк, моркву, люцерну та різні види плодових саджанців. Патоген проявляє високу агресивність у вологих умовах, здатний швидко формувати осередки інфекції, які можуть призвести до повної втрати врожаю на окремих ділянках поля.

Основними ознаками ураження є поява специфічного фіолетового або пурпурового нальоту на коренях, що є грибницею патогена. Згодом тканини коренеплоду або кореня розм'якшуються, набувають темного кольору і починають гнити. Рослина припиняє ріст, листя жовтіє, в'яне і поступово відмирає через порушення живлення.

Для інтенсивного розвитку грибка необхідні підвищена вологість ґрунту та стабільна температура. Збудник здатний перебувати в ґрунті у вигляді міцелію або склероцій роками, очікуючи на появу відповідного господаря. Найбільша шкода спостерігається на важких, кислих та перезволожених ґрунтах, де інфекція поширюється максимально швидко.

• Дотримання правил сівозміни з видаленням уражених культур на 5-8 років.
• Проведення меліорації та вапнування кислих ґрунтів.
• Використання стійких сортів та оздоровленого садивного матеріалу.
• Обробка ґрунту фунгіцидними препаратами у зонах осередкового ураження.