Гелікоцерасоз рису

Збудником захворювання є мікроскопічний гриб Helicoceras oryzae, який відносять до категорії патогенів, що викликають плямистість надземних органів рослин. Цей мікроорганізм активно розвивається в умовах підвищеної вологості та є типовим представником мікофлори рисових агроценозів, що впливає на фізіологічний стан культури.

Об'єктом ураження є виключно рис посівний. Гриб вражає як сходи, викликаючи їх загнивання, так і дорослі рослини у фазах кущіння, виходу в трубку та цвітіння. Найбільш вразливими до інфекції є ослаблені рослини, що відчувають стрес від несприятливих погодних умов або порушень у системі агротехніки.

Симптоматика проявляється у вигляді появи бурих або темно-коричневих плям з чітко окресленим темним краєм на листкових пластинках. З часом центр плями стає світлішим, а при високій вологості покривається спороношенням гриба у вигляді темного нальоту. Внаслідок некротизації тканин листя швидко засихає, що критично зменшує енергію росту рослини.

Поширенню збудника сприяють тривалі дощі, висока відносна вологість повітря та нічні тумани. Інфекція накопичується в ґрунті на рештках врожаю та поширюється за допомогою вітру або крапель води. Ризик спалаху хвороби суттєво зростає при вирощуванні рису на ґрунтах з дефіцитом доступних поживних елементів, особливо калію та фосфору.

Основна шкода полягає у зниженні ваги зерна та загальної якості врожаю. Систематичний захист включає:

• Використання стійких до патогенів сортів рису.
• Ретельне протруєння насіння фунгіцидними препаратами перед посівом.
• Глибока оранка для закладення інфікованих рослинних решток у ґрунт.
• Збалансоване внесення добрив, що зміцнюють імунітет рослин.
• Обробка посівів хімічними фунгіцидами при виявленні перших ознак хвороби.