Гельмінтоспоріоз яблуні

Збудником цієї хвороби є гриб Helminthosporium papulosum (синонім Stigmina papulosa). Цей патоген належить до мікроміцетів, що спеціалізуються на ураженні кори дерев. В агрономічній практиці захворювання відоме як виразкова плямистість кори, що здатна завдавати відчутної шкоди молодим насадженням.

Основним господарем цього патогену є яблуня. Хвороба найчастіше зустрічається у розплідниках, де велика щільність посадки сприяє накопиченню інфекції. Попри те, що гриб переважно вражає кору, при сильному ступені розвитку патологічного процесу може спостерігатися загальне пригнічення росту всього дерева.

Перші ознаки хвороби проявляються як дрібні випуклі плями на корі молодих гілок та пагонів. Згодом ці плями еволюціонують у некротичні виразки з характерним темним центром, де формується конідіальне спороношення гриба. При інтенсивному ураженні кора стає шорсткою, тріскається, а гілки можуть передчасно відмирати через порушення провідних функцій тканин.

Сприятливі умови для поширення Helminthosporium papulosum — це підвищена вологість, часті опади та помірні температури. Спори гриба легко переносяться краплями води під час дощу або вітром. Недостатня аерація крони через відсутність обрізки створює ідеальний мікроклімат для проростання спор та колонізації здорових ділянок кори.

• Санітарна обрізка та спалювання уражених гілок після виявлення ознак.
• Обприскування фунгіцидами з вмістом міді ранньою весною та восени.
• Підтримання високого рівня агротехніки та збалансоване живлення дерев.
• Регулярне проріджування крон для кращого провітрювання та освітлення.
• Дезінфекція інструментів після роботи з хворими рослинами.

Економічна шкода від гельмінтоспоріозу полягає в ослабленні дерев, зниженні продуктивності та погіршенні якості плодів через порушення фізіологічних процесів. Без комплексного підходу до захисту саду, інфекція може швидко поширитися на всю плантацію, роблячи боротьбу з нею тривалою та витратною.