Геріцій решітчастий

Геріцій решітчастий (лат. Hericium clathroides) — це дереворуйнівний гриб, що провокує виникнення білої гнилі в тканинах стовбура та гілок. Хоча за своєю суттю він є сапротрофом, його діяльність призводить до поступового руйнування деревини, що робить його потенційно небезпечним для ослаблених живих дерев у садах та лісових масивах.

Гриб вражає переважно листяні породи дерев, такі як дуб, бук, береза та плодові культури, що вже мають певні пошкодження або ознаки старіння. Патоген проникає в рослину через відкриті рани, тріщини кори або місця зрізів, після чого починає активне розкладання деревної клітковини.

Візуально хвороба проявляється появою специфічних коралоподібних плодових тіл на поверхні стовбура. Всередині дерева міцелій гриба руйнує структуру деревини, перетворюючи її на білу, волокнисту масу, що втрачає механічну міцність і не може виконувати свої провідні та опорні функції.

Сприятливими умовами для розвитку та поширення гриба є високий рівень вологості та наявність достатньої кількості мертвої органіки. Спори гриба розносяться повітряними потоками та комахами, що створює умови для швидкого інфікування нових екземплярів, які ростуть поблизу зараженого об'єкта.

Шкодочинність полягає у прогресуючому ослабленні дерева та підвищенні ризику його загибелі. Ефективні заходи контролю передбачають:

• Регулярний огляд дерев на наявність плодових тіл грибів.
• Видалення хворих частин рослин та правильна обробка ран.
• Дотримання правил санітарної гігієни в саду.
• Уникнення механічних пошкоджень стовбурів під час догляду.