Гіпоміцес цегляно-червоний

Гіпоміцес цегляно-червоний (лат. Hypomyces lateritius) — це мікроскопічний гриб-аскоміцет, який виступає як спеціалізований паразит плодових тіл інших грибів. Найбільш відомим «господарем» цього паразита є звичайна лисичка, тому в народі уражені гриби часто називають «загіпсованою» або «заплеснівілою» лисичкою.

Біологічна природа збудника полягає у здатності гіф гриба-паразита проникати в тканини господаря. З часом паразит повністю окупує плодове тіло, заміщуючи або поглинаючи клітини лисички, що призводить до втрати її споживчої цінності та зміни морфології.

Симптоми ураження досить виразні: спочатку на поверхні гриба з'являється білий пухнастий наліт, який згодом набуває цегляно-червоного або оранжево-коричневого відтінку. Уражені гриби стають щільними, їхні пластинки згладжуються, а сама форма стає неприродно викривленою.

Розвиток Hypomyces lateritius тісно пов'язаний з екологічними факторами. Висока вологість повітря та достатня зволоженість ґрунту є критичними умовами для масового поширення спор паразита. Саме тому в дощові сезони кількість уражених лисичок у лісах значно зростає.

Шкодочинність цього об'єкта полягає у зниженні біологічної та харчової якості грибів, що робить їх непридатними для вживання в їжу. Спеціальних засобів захисту в промислових масштабах не існує, оскільки гриб є частиною природної екосистеми, проте варто обмежувати збір грибів з видимими ознаками стороннього нальоту.