Лабульбеніоміцети

Клас Laboulbeniomycetes включає унікальні гриби-аскоміцети, що спеціалізуються на ектопаразитизмі членистоногих. Важливо розуміти, що ці організми не є хворобами рослин, оскільки їхня біологічна ніша обмежена зовнішніми покривами комах, а не вегетативними частинами культурних посівів.

Біологія цих грибів передбачає тісний зв'язок із господарем через спеціалізовані органи кріплення. Гриб проникає крізь кутикулу, але при цьому не руйнує внутрішні органи насекомого критично, забезпечуючи тривале існування інфекції під час спарювання або соціальної взаємодії комах, що є головним шляхом поширення спор.

Хоча ці гриби не вражають безпосередньо агрокультури, вони можуть паразитувати на жуках, які є шкідниками або хижаками. Симптоматика зараження проявляється у вигляді помітних мікроскопічних виростів (перитеціїв) на лапках, надкрилах або черевці комах, що іноді призводить до зниження загальної життєздатності колоній комах-господарів.

Розвиток грибів залежить від щільності популяції комах та рівня вологості середовища, в якому вони мешкають. Умови, що сприяють активному контакту між комахами, також сприяють швидкому перенесенню спор гриба від однієї особини до іншої.

• Поверхневий розвиток на кутикулі комах.
• Висока спеціалізація паразита до конкретного хазяїна.
• Відсутність прямої шкоди для сільськогосподарських рослин.
• Використання поведінкових особливостей комах для поширення.
• Вплив на репродуктивну здатність та активність комах-носіїв.

На даному етапі спеціальних агротехнічних заходів для контролю лабульбеніоміцетів не розроблено, оскільки вони не є патогенами рослин. Більше того, їх роль як природних регуляторів популяцій комах може розглядатися як додатковий фактор природного біоконтролю в екосистемах.