Лацеліноз

Лацеліноз — грибкове захворювання рослин, збудником якого є гриби роду Lacellina. Цей патоген належить до групи дейтероміцетів і часто виступає як вторинна інфекція, що розвивається на рослинах, ослаблених іншими біотичними або абіотичними чинниками, проте за сприятливих умов здатен значно пошкоджувати здорові тканини.

Найчастіше від цього захворювання страждають зернові злакові культури, зокрема озима та яра пшениця, ячмінь та овес. Патоген уражає наземні частини рослини: листя, стебла та піхви листків. У випадках інтенсивного розвитку інфекції грибниця може переходити на колос, що негативно впливає на формування майбутнього врожаю.

Основним візуальним симптомом є утворення на поверхні уражених органів дрібних, темних, оксамитових плям або подушечок. Ці утворення є скупченням спороношення гриба. При сильному розвитку хвороби листя починає передчасно жовтіти, скручуватися та відмирати, що значно знижує енергію росту рослини та її життєздатність.

Розвиток лацелінозу прямо залежить від кліматичних умов: для проростання спор та колонізації тканин необхідна висока вологість повітря та наявність краплинно-рідинної вологи на поверхні рослин. Ідеальна температура для поширення становить від +15 до +22 градусів за Цельсієм. Загущені посіви та надмірне внесення азотних добрив створюють мікроклімат, сприятливий для спалаху інфекції.

Вредоносність хвороби полягає у зниженні показників врожайності через порушення фізіологічних процесів. Заходи захисту включають:

• Дотримання сівозміни для розриву циклу розвитку збудника.
• Глибока оранка для знищення джерел інфекції на рослинних рештках.
• Використання фунгіцидів широкого спектра дії при перших ознаках хвороби.
• Збалансоване живлення рослин для підвищення їх природної стійкості.