Лагініон

Лагініон (лат. Lagynion) — це рід грибоподібних організмів (ооміцетів), що спричиняють специфічні ураження рослинних тканин. Ці патогени демонструють високу активність у водному середовищі, атакуючи як вищі рослини, так і мікроскопічні водорості. За своєю природою це паразитарне ураження, що швидко поширюється в умовах порушеного водного балансу ґрунту або гідропонних систем.

Хвороба найчастіше уражає культури, що вирощуються на зволожених ґрунтах або в умовах закритого ґрунту. Основною «мішенню» є коренева система та базальні частини стебел. Втрата цілісності клітинних мембран коренів під дією ферментів патогена призводить до швидкого відмирання тканин і порушення живлення всього організму рослини.

Типовими симптомами є поява плям, що мокнуть, та характерного нальоту в зоні кореневої шийки. Уражені тканини стають ламкими, набувають темного забарвлення і специфічного запаху гниття. Листя на початкових стадіях набуває жовтуватого відтінку, а згодом спостерігається тотальний некроз і в'янення, що не піддається лікуванню поливом.

Розвиток лагініону зумовлений високою вологістю повітря та субстрату. Збудник здатний утворювати рухливі зооспори, які вільно пересуваються у краплинно-рідкій волозі та заражають здорові сусідні рослини. Низька аерація ґрунту та відсутність дренажу створюють ідеальні передумови для спалаху епіфітотії в теплицях та парниках.

Боротьба з хворобою базується на комплексній агротехніці. Важливо не допускати перезволоження і проводити регулярний огляд стану підземної частини рослин. При виявленні симптомів необхідно застосовувати фунгіциди, що мають дію проти ооміцетів (наприклад, металаксил або фосетил алюмінію), суворо дотримуючись регламентів застосування.

• Використання дренажних систем для запобігання застою вологи.
• Проведення термічної обробки ґрунтосумішей перед висадкою.
• Видалення хворих рослин разом із прикореневою грудкою землі.
• Використання стійких до гнилей субстратів.