Лептосферіуліноз

Збудником захворювання виступає гриб-аскоміцет Leptosphaerulina argentinensis, що спричиняє розвиток некротичних процесів на тканинах культурних рослин. Патоген проникає в епідерміс через природні отвори або пошкодження, поступово колонізуючи міжклітинні простори та руйнуючи цілісність вегетативних органів.

Хвороба вражає передусім бобові культури, зокрема люцерну, конюшину, а також окремі злакові види. Рослини можуть заражатися на різних етапах розвитку, проте найбільшої шкоди патоген завдає у фази активного росту та наливу, коли вологість та температура навколишнього середовища стають сприятливими для активної фази розвитку гриба.

Основні симптоми проявляються у вигляді дрібних плям, колір яких варіюється від світло-коричневого до темно-сірого. На пізніх стадіях навколо плям може утворюватися хлоротична облямівка. При сприятливих умовах на уражених ділянках з'являються дрібні чорні крапки — перитеції, за допомогою яких гриб розмножується та поширюється далі на сусідні рослини.

Для інтенсивного поширення інфекції необхідна тривала волога погода та помірні температури. Крапельна волога на листі відіграє критичну роль, оскільки вона забезпечує проростання спор. Повітряні потоки та бризки води під час дощу є основними векторами перенесення конідій у межах посівів, що провокує епіфітотійний розвиток хвороби.

Економічні збитки виражаються у втраті частини врожаю та погіршенні кормової якості зеленої маси. Система захисту передбачає:

• Дотримання сівозміни для обмеження накопичення патогена в ґрунті.
• Використання стійких до хвороби сортів та гібридів.
• Обробку фунгіцидами системної дії при виявленні первинних симптомів.
• Ретельне знищення післяжнивних решток після збирання врожаю.