Лейкогірофана

Лейкогірофана (Leucogyrophana) — рід базидіоміцетів, що належать до групи дереворуйнівних грибів-сапротрофів. У сільському та лісовому господарстві ці гриби розглядаються як збудники бурої деструктивної гнилі, що призводить до швидкого руйнування дерев’яних конструкцій, опор та господарських будівель, які знаходяться в контакті з вологим середовищем.

Патоген вражає переважно хвойні та листяні породи дерев. В агрономічних умовах гриб часто виявляється на шпалерних стовпах у виноградниках та садах, елементах теплиць, дерев’яних ящиках для зберігання овочів та підлогових покриттях у складських приміщеннях. Наявність лейкогірофани в приміщенні є сигналом про критичний рівень вологості.

Первинні ознаки зараження включають появу специфічних плям та зміну кольору деревини на бурий. У процесі прогресування хвороби дерево стає крихким, розтріскується вздовж волокон і розпадається на окремі фрагменти. На поверхні матеріалу часто утворюються помітні жовтуваті міцеліальні нальоти або тонкі гіфи, що пронизують тканини деревини.

Активний розвиток гриба стимулюється високим рівнем вологості субстрату (від 25%) та температурою повітря в межах +15...+25°C. Важливим фактором поширення є недостатня циркуляція повітря, яка створює ідеальні умови для проростання спор. Патоген здатний швидко поширюватися в закритих, темних і вологих приміщеннях, де деревина тривалий час не просихає.

Шкодочинність лейкогірофани полягає у втраті механічної стійкості конструкцій, що може призвести до небезпечних обвалів або руйнування технічного обладнання. Профілактика та боротьба з грибом базуються на наступних заходах:

• Обов'язкова обробка пиломатеріалів фунгіцидними антисептиками перед використанням у будівництві.
• Встановлення належного гідроізоляційного бар'єру між деревиною та ґрунтом.
• Підтримання режиму вентиляції в теплицях та складах для швидкого просихання поверхонь.
• Регулярний огляд дерев'яних конструкцій на предмет виявлення первинних вогнищ гнилі для їх негайної заміни.