Іржа тополі

Збудником захворювання є дводомний ржавчинний гриб Melampsora populnea. Життєвий цикл патогена складний і передбачає зміну господарів: еції гриба розвиваються на хвойних породах (переважно на модрині), а урединіо- та теліостадії — на тополях та осиках. Це забезпечує грибу високу виживаність у природних умовах.

Хвороба вражає переважно види роду Populus (тополя) та Populus tremula (осика). Найбільш вразливими до інфекції є молоді рослини в розплідниках, де ураження листя може призвести до повної зупинки росту саджанців. У дорослих насадженнях хвороба знижує загальну життєстійкість дерев.

Зовнішні ознаки ураження стають помітними у другій половині літа. На нижній стороні листків утворюються численні пустули яскраво-жовтого або помаранчевого кольору. Восени ці пустули перетворюються на темні, майже чорні плями, що є місцем зимівлі теліоспор. Передчасний листопад є характерним наслідком інтенсивного розвитку патогена.

Розвиток Melampsora populnea тісно пов'язаний з погодними умовами. Висока вологість повітря, часті тумани та помірні температури (від 15 до 22°C) є стимулюючими факторами для проростання спор та швидкого поширення хвороби. Поширення інфекції здійснюється повітряними потоками на великі відстані.

Господарська шкода від іржі тополі полягає у суттєвому виснаженні рослин через порушення фізіологічних процесів. Дерева, що втратили листя раніше терміну, не встигають накопичити достатньо поживних речовин для успішної зимівлі, що значно знижує їхню морозостійкість та річний приріст деревини.

• Обов'язкове згрібання та утилізація опалого листя в садах і парках.
• Використання стійких до іржі клонів тополі при лісорозведенні.
• Проведення фунгіцидних обробок у розплідниках при появі перших симптомів.
• Уникнення висадки тополі поблизу насаджень модрини.