Мендозикути

Мендозикути (лат. Mendosicutes) являють собою групу прокаріотичних мікроорганізмів, які характеризуються відсутністю справжньої клітинної стінки. У фітопатології цей термін часто ототожнюють із фітоплазмами, які є спеціалізованими паразитами, що розмножуються у провідних тканинах рослин, викликаючи серйозні системні захворювання.

Спектр уражуваних культур є дуже широким і охоплює понад сотні видів, включаючи овочеві, технічні та плодово-ягідні культури. Найбільшої шкоди вони завдають картоплі, томатам, бурякам, винограду та плодових дерев, спричиняючи значні економічні збитки фермерським господарствам через повну втрату врожайності.

Візуальні ознаки зараження включають типові симптоми, такі як пожовтіння (хлороз), зміна кольору листя, надмірне галуження пагонів, що призводить до ефекту «відьминих мітел», а також карликовість та зміну форми плодів. Уражені рослини мають спотворений вигляд, їхній ріст сповільнюється, а фізіологічні процеси фотосинтезу суттєво пригнічуються.

Поширення патогену здійснюється виключно за допомогою комах-переносників — переважно цикадок, які під час живлення соком вводять фітоплазму в систему флоеми здорової рослини. Активізація цих комах у літній період створює передумови для епіфітотій, особливо в умовах тривалої спеки, коли розмноження векторів прискорюється.

Заходи боротьби з мендозикутами зосереджені на профілактиці, оскільки хімічні засоби прямої дії проти фітоплазм у відкритому ґрунті неефективні. Для мінімізації ризиків необхідно:

• Використовувати тільки сертифікований, оздоровлений посадковий матеріал.
• Проводити регулярну боротьбу з бур’янами — резерваторами інфекції.
• Знищувати комах-переносників за допомогою інсектицидів широкого спектра.
• Застосовувати сівозміну та ізоляцію нових посадок від старих насаджень.