Меруліопсис

Меруліопсис (лат. Meruliopsis) — це рід базидіальних грибів, що спричиняють деструктивну гниль деревини. В агрономічній практиці цей об'єкт розглядається як небезпечний фактор, що призводить до поступового відмирання живих тканин дерев та руйнування цінної деревної маси.

Збудником є грибковий міцелій, який проникає в деревину та виділяє специфічні ферменти для розкладання лігніну. За типом хвороби належить до дереворуйнівних хвороб, які вражають провідну систему та механічні тканини стовбура, що призводить до загальної втрати життєздатності рослини.

Переважно вражає хвойні та листяні породи дерев, включаючи декоративні та плодові культури. Найбільшу вразливість проявляють дерева, що ростуть на перезволожених ґрунтах або мають значні пошкодження кори, отримані внаслідок діяльності комах або агротехнічних робіт.

Основними ознаками ураження є формування на поверхні кори плодових тіл, які часто мають вигляд жовтуватих або кремових плівок. Внутрішня частина деревини при ураженні набуває нехарактерного кольору, стає ламкою, пухкою та втрачає свою міцність, що часто призводить до того, що дерево може зламатися під час сильного вітру.

• Висока вологість середовища, що сприяє проростанню спор.
• Порушення цілісності кори та наявність відкритих ран.
• Загущені посадки, де спори легко переносяться повітряними потоками.
• Низький рівень догляду за станом здоров'я дерев.

Заходи захисту полягають у обов'язковому видаленні хворих частин рослин та спалюванні зараженої деревини. Важливо проводити регулярну обробку ран фунгіцидами та антисептиками. Профілактика спрямована на підтримання імунітету дерев, забезпечення гарного дренажу та уникання механічних пошкоджень стовбурів.