Монаскус червоний

Монаскус червоний (Monascus ruber) — це мікроскопічний гриб-аскоміцет, який є поширеним збудником пліснявіння сільськогосподарської продукції. Цей патоген відомий своєю здатністю колонізувати насіння та плоди, що призводить до значних втрат під час зберігання та транспортування врожаю. Він є об'єктом пильної уваги агрономів через здатність накопичувати токсичні речовини.

Найбільше від цього гриба страждають зернові колосові культури, кукурудза, рис та бобові. Патоген може вражати рослини як безпосередньо в полі під час періодів з надмірними опадами, так і в сховищах. Особливо небезпечним є зараження під час дозрівання, коли вологість зернівки стає достатньою для проростання спор гриба та проникнення міцелію всередину тканин.

Основними ознаками ураження є поява на поверхні насіння яскраво-червоного або оранжевого нальоту, що зумовлено синтезом специфічних пігментів. У міру розвитку хвороби зерно втрачає свою природну забарвленість, стає крихким, набуває неприємного запаху та змінює свій хімічний склад. Втрата схожості насіння є однією з критичних наслідків ураження цим грибом.

Для інтенсивного розмноження та поширення Monascus ruber потребує підвищеної вологості субстрату та теплої температури навколишнього середовища. Гриб легко розповсюджується за допомогою конідій через повітряні маси та техніку. Порушення агротехнічних вимог під час збирання та зневага правилами вентиляції на складах призводять до того, що інфекція швидко охоплює великі обсяги партій зерна.

Боротьба з патогеном базується на комплексному підході, що включає організаційні та хімічні заходи.

• Забезпечення оптимальних режимів вологості та температури в зерносховищах
• Проведення ретельної очистки зерна від домішок перед закладанням на зберігання
• Використання фунгіцидних засобів для обробки посівного матеріалу
• Дотримання карантинних заходів при транспортуванні продукції
• Систематичний моніторинг стану запасів зерна для виявлення вогнищ ураження