Моніліоз глоду

Збудником захворювання є аскоміцетний гриб Monilinia johnsonii. Цей паразит спеціалізується на ураженні окремих представників родини розових, зокрема видів роду Crataegus. Біологія патогена дозволяє йому ефективно виживати в умовах помірного клімату, що робить його постійною загрозою для насаджень.

Головним господарем цього гриба є глід (боярышник). Хвороба вражає генеративні та вегетативні органи рослини, включаючи листя, квітки, молоді пагони та плоди, що розвиваються. Ступінь ураження залежить від метеорологічних умов та фітосанітарного стану саду.

Симптоми ураження стають помітними навесні, під час активного росту. Листя та квітки починають в’янути та набувати коричневого кольору, нагадуючи наслідки сильного опіку. На уражених частинах рослин з часом з’являється сірий наліт — це спори гриба, які слугують джерелом подальшого поширення інфекції на здорові тканини.

Для розвитку хвороби необхідна наявність вологи, особливо під час цвітіння, коли тканини найбільш вразливі. Спори переносяться вітром, дощем або комахами. Зимує патоген у залишках муміфікованих плодів, які можуть залишатися як на гілках, так і в ґрунті під деревом.

Шкідливість Monilinia johnsonii полягає у знищенні значної частини врожаю та погіршенні стану дерев. Повторні спалахи хвороби протягом кількох років призводять до деформації крони, зменшення приросту та загального пригнічення рослин, що робить їх чутливими до інших патогенів.

Ефективні заходи боротьби з інфекцією:

• Регулярне видалення та спалювання уражених плодів, що муміфікувалися.
• Проведення санітарної обрізки крони для покращення циркуляції повітря.
• Використання фунгіцидів на основі міді до початку розпускання бруньок.
• Обробка дерев системними препаратами при появі перших ознак «опіку» у період цвітіння.
• Підтримання високої агротехнічної культури у саду для зміцнення імунітету рослин.