Моноблефаридоміцети

Моноблефаридоміцети (Monoblepharidomycetes) є представниками специфічної групи нижчих грибів, які переважно мешкають у водному середовищі. З погляду фітопатології, ці організми мають особливе значення, оскільки їхній життєвий цикл безпосередньо залежить від наявності вільної вологи, що робить їх потенційно небезпечними для культур, вирощуваних у вологих умовах.

Збудник представлений міцеліальною формою, здатною утворювати зооспори. Ця особливість біології гриба дозволяє йому поширюватися через іригаційні системи або під час тривалих опадів, шукаючи джерела живлення в тканинах рослин, що перебувають у стані фізіологічного стресу через надмірне зволоження.

Найбільше уражаються овочеві культури та розсада, що вирощуються методом гідропоніки або в умовах закритого ґрунту з поганою вентиляцією. Хоча ці організми рідко стають причиною епіфітотій, вони ефективно колонізують пошкоджені тканини коренів, перетворюючи їх на субстрат для подальшого розмноження.

Первинними ознаками ураження є потемніння кореневої системи, виникнення водянистих плям та поступовий некроз тканин. Рослина починає відставати в розвитку, листя втрачає тургор навіть при достатньому поливі, що свідчить про порушення транспорту води та мінеральних речовин через пошкоджені корені.

Ефективна стратегія захисту ґрунтується на агротехнічних заходах, що перешкоджають тривалому застою води. Рекомендується:

• Оптимізація режиму поливу та впровадження автоматизованих систем контролю вологості.
• Проведення регулярного моніторингу стану кореневої системи молодих рослин.
• Використання фунгіцидів широкого спектра дії при виявленні ознак патогенної активності.
• Підтримання гігієни в теплицях, включаючи видалення рослинних залишків.