Моноблефаридоз

Моноблефаридоз — це грибкове захворювання, збудником якого є представники роду Monoblepharis. Ці організми належать до групи ооміцетів і мають особливість розвитку в умовах високої вологості. Вони здатні пересуватися у водному середовищі за допомогою джгутиків, що робить їх досить мобільними патогенами у водних системах вирощування рослин.

Найбільше вражаються культури, що вирощуються у закритому ґрунті, гідропоніці або на ділянках із постійним перезволоженням. Патоген проникає в кореневу систему, порушуючи обмін речовин рослини. Уражені культури починають відставати в рості, їх листя втрачає тургор, а коріння поступово відмирає через руйнування тканин грибницею.

Симптоми хвороби проявляються як білуватий наліт на поверхні коренів або стебел, що межують із ґрунтом. Тканини швидко стають м'якими та починають гнити, що часто супроводжується появою неприємного запаху. Поширенню хвороби сприяє наявність залишків рослин, що розкладаються, та низький вміст кисню у живильному розчині.

Розвиток патогену відбувається за наявності тривалого застою води та температури від 12 до 22 градусів Цельсія. Спори гриба легко переносяться потоками води, тому важливо забезпечити правильну циркуляцію та фільтрацію рідини в теплицях. Без своєчасного втручання хвороба може знищити значну частину розсади за короткий термін.

Заходи боротьби включають комплексну дезінфекцію робочого інструменту, субстратів та систем поливу. Рекомендується підтримувати оптимальний рівень аерації ґрунту та уникати перезволоження. У разі виявлення вогнищ інфекції слід застосовувати фунгіциди, призначені для боротьби з ооміцетами, а також видаляти уражені рослини для запобігання поширенню спор.