Мікокаліціум

Мікокаліціум (Mycocalicium) — це рід грибів, що найчастіше зустрічаються на відмерлих або ослаблених ділянках кори дерев. Вони належать до категорії грибів, які можуть поводитися як слабкі патогени, прискорюючи деградацію деревини в несприятливих умовах середовища.

Збудником є представники грибів-аскоміцетів. Об'єктами ураження стають переважно листяні породи дерев. Мікокаліціум часто оселяється на старих деревах, де є глибокі тріщини або рани на корі, які тривалий час залишаються зволоженими, створюючи ідеальне середовище для розвитку міцелію.

Симптоми ураження проявляються у вигляді дрібних, ледь помітних плодових тіл чорного кольору, що нагадують маленькі булави або «гвоздики» на ніжках. Навколо місць ураження кора може змінювати колір, ставати крихкою або відшаровуватися. Важливо відрізняти ці прояви від серйозних некрозних захворювань, оскільки мікокаліціум частіше є вторинним фактором.

Поширенню гриба сприяють тривалі періоди вологої погоди та низька інсоляція ділянки. Спори гриба розносяться повітряними потоками та осідають на пошкоджених ділянках стовбурів. Густі насадження, де спостерігається застій повітря, значно підвищують ризик інфікування, оскільки вологість повітря в таких місцях залишається стабільно високою.

Шкодочинність мікокаліціуму полягає в руйнуванні кори та поверхневих шарів деревини, що поступово знижує захисні бар'єри дерева. Хоча гриб не є агресивним паразитом, його масове поширення свідчить про серйозні проблеми зі здоров'ям рослини, які потребують негайного втручання агронома.

Профілактичні заходи та боротьба передбачають наступне:

• Санітарне видалення сухостійних та сильно уражених частин дерева.
• Нанесення спеціальних фунгіцидних паст на глибокі рани кори.
• Стимуляцію росту дерев за допомогою збалансованих підживлень.
• Регулярний огляд стовбурів на наявність плодових тіл грибів.