Неофузикоккум стелленбоський

Neofusicoccum stellenboschiana — це небезпечний грибковий патоген, що належить до родини Botryosphaeriaceae. Він є збудником некротичних захворювань деревини, які призводять до відмирання гілок та загального ослаблення рослинного організму. Гриб здатний тривалий час зберігатися в тканинах рослини, очікуючи сприятливих умов для свого активного розвитку.

Головними об'єктами ураження є кісточкові плодові культури, зокрема персик, слива та мигдаль, а також виноград. Патоген проникає в рослину через природні отвори або пошкодження, спричинені морозобоїнами, сонячними опіками чи неякісною обрізкою. Заражені дерева часто не демонструють зовнішніх ознак хвороби до моменту сильного стресу.

Основними симптомами є утворення глибоких виразок (канкерів) на корі стовбура або скелетних гілок, що супроводжується виділенням камеді. При прогресуванні хвороби листя передчасно жовтіє та в'яне, а уражені гілки поступово засихають. На поверхні відмерлих тканин часто можна помітити дрібні чорні крапки — пікніди, що є осередками інфекції.

Розвиток захворювання тісно пов'язаний з кліматичними умовами: тривалі опади, підвищена вологість повітря та температурні коливання сприяють активному розсіюванню спор. Краплі дощу легко переносять конідії з уражених ділянок на здорові частини дерева, забезпечуючи швидке поширення гриба в межах одного саду або між сусідніми насадженнями.

Комплекс захисних заходів має базуватися на санітарній обрізці, під час якої видаляються всі уражені пагони. Важливо забезпечити збалансоване живлення дерев, щоб підвищити їх стійкість до стресів. Ефективним є застосування мідьвмісних препаратів під час весняного та осіннього обприскування, а також використання спеціалізованих фунгіцидів для обробки зрізів під час обрізки.