Неохендерсонієві

Родина Neohendersoniaceae об'єднує групу небезпечних мікроміцетів, що належать до класу Dothideomycetes. Ці гриби діють як збудники небезпечних інфекційних хвороб рослин, що призводять до виникнення локальних некрозів, відмирання пагонів та суттєвого зниження життєздатності уражених культур у різних кліматичних зонах.

Серед культур, що найбільш часто піддаються атакам цих збудників, знаходяться як декоративні насадження, так і лісові дерева, а також деякі сільськогосподарські рослини. Патогени здатні вражати різні органи рослини, однак найчастіше вогнища інфекції спостерігаються на листковій поверхні, де гриб формує свої репродуктивні структури.

Первинні симптоми проявляються у вигляді бурих або сірих плям із темною облямівкою. Поступово тканини в зонах ураження відмирають, стають ламкими, що призводить до передчасного опадання листя. У разі масового ураження пагонів можливе відмирання верхівкової частини, що особливо критично для розплідників та молодих саджанців.

Для інтенсивного розмноження Neohendersoniaceae потребують високої вологості та помірних температур. Активне поширення конідій здійснюється шляхом перенесення спороношень вітром або дощовими краплями на здорові ділянки рослин. Несвоєчасна діагностика у закритому ґрунті або густих посадках може призвести до епіфітотійного спалаху хвороби.

Основними заходами контролю є профілактичні та агротехнічні методи:

• Регулярне видалення інфікованих пагонів для зменшення інфекційного навантаження.
• Забезпечення гарної аерації в густих насадженнях.
• Застосування фунгіцидних препаратів міді та системної дії при виявленні перших симптомів.
• Контроль чистоти інструментів для обрізки, щоб уникнути механічного перенесення спор.
• Використання імуномодуляторів для підвищення резистентності культур.