Пандора

Хвороба рослин, що викликається грибом роду Pandora (найбільш відомий вид Pandora neoaphidis), є специфічним ентомофторовим мікозом. На відміну від фітопатогенів, що вражають тканини рослин напряму, цей гриб є спеціалізованим патогеном комах-шкідників, зокрема попелиць, що робить його важливим біологічним регулятором чисельності шкідників в агроценозах.

Збудник належить до порядку Entomophthorales. Життєвий цикл гриба нерозривно пов'язаний з комахами-хазяїнами. Спори гриба прикріплюються до кутикули комахи, проростають у порожнину тіла та викликають загибель шкідника, після чого на поверхні трупа формується конідіальний наліт, що забезпечує подальше поширення інфекції повітряним шляхом.

Основними культурами, де проявляється діяльність Pandora, є будь-які рослини, схильні до масового заселення попелицею: зернові, овочеві, плодово-ягідні культури та технічні рослини. Гриб не вражає тканини самої рослини, проте його присутність свідчить про активний природний процес пригнічення популяції шкідників.

Розвиток та поширення патогена безпосередньо залежать від мікрокліматичних умов. Висока відносна вологість повітря (понад 80%) та помірні температури є критичними факторами для масового проростання спор та зараження колоній попелиць. У посушливі періоди активність гриба різко знижується, що може призводити до спалахів чисельності шкідників.

Шкода для господарства від гриба Pandora відсутня, навпаки, він несе високу користь. Як біологічний агент, він здатний природним чином знижувати чисельність попелиць на 70–90% за сприятливих умов. Заходи захисту спрямовані не на боротьбу з грибом, а на збереження сприятливих умов для його життєдіяльності шляхом відмови від надмірного застосування фунгіцидів широкого спектра дії.