Папуласпороз печериць

Збудником хвороби є мікроскопічний гриб Papulaspora byssina, який належить до недосконалих грибів. У професійному середовищі це захворювання також називають «коричневою пліснявою» або «бурою гіфою». Цей патоген не є прямим паразитом плодових тіл, проте він становить серйозну загрозу для якості компосту та нормального розвитку міцелію печериці.

Основною культурою, яку вражає цей патоген, є печериці при їх штучному вирощуванні у закритому ґрунті. Гриб розвивається безпосередньо у субстраті та на поверхні покривного ґрунту, створюючи жорстку конкуренцію культурному грибу за поживні речовини, що призводить до суттєвого зниження врожайності.

Симптоми ураження проявляються у вигляді появи специфічного білого, а згодом золотисто-коричневого пухнастого нальоту на поверхні покривного ґрунту. На відміну від міцелію печериці, колонії Papulaspora byssina мають щільнішу структуру та характерний відтінок, зумовлений масовим утворенням бульбіл — спеціалізованих клітин, які допомагають грибу виживати у несприятливих умовах.

Розвиток хвороби провокується недотриманням температурного та вологісного режиму в камерах вирощування. Гриб активно поширюється за високої вологості повітря та недостатньо ефективної пастеризації компосту. Основними шляхами занесення інфекції на виробництво є заражений покривний матеріал, неякісний субстрат або недотримання санітарно-гігієнічних норм персоналом.

Шкідливість цього захворювання полягає у блокуванні росту міцелію печериці, що призводить до значних втрат врожаю, аж до повної загибелі культури в уражених блоках. Для боротьби з патогеном застосовують суворий санітарний контроль, вчасну дезінфекцію приміщень, правильну підготовку компосту та видалення уражених ділянок, оскільки хімічні засоби боротьби часто малоефективні проти цієї плісняви.

• Підвищена вологість повітря.
• Порушення при пастеризації субстрату.
• Занесення спор через інвентар.
• Недостатня дезінфекція обладнання.
• Використання нестерильного покривного ґрунту.