Пармелія

Пармелія — це рід лишайників, які помилково сприймають як хворобу, проте вони є епіфітами, що оселяються на поверхні кори. Хоча лишайник не висмоктує сік з рослини, він створює перешкоди для нормального газообміну тканин дерева. Поява пармелії є прямим індикатором того, що дерево ослаблене або перебуває у стані спокою, що потребує уваги садівника.

Цей лишайник часто вражає старі плодові дерева: яблуні, груші, сливи, а також деякі лісові породи. Він не вибирає конкретну культуру, а орієнтується на наявність старої, огрубілої кори з тріщинами, де спори можуть легко закріпитися. Вражені ділянки швидко покриваються специфічними пластинчастими талусами.

Основними ознаками є поява на стовбурах та гілках сухих, лускатих наростів сірого або зеленуватого відтінку. У вологу погоду ці пластини стають м'якими та яскравими, а в суху — крихкими. Через щільне покриття кора під лишайником стає вологою і стає ідеальним місцем для зимівлі шкідників та розвитку вторинних інфекцій.

Поширенню пармелії сприяють підвищена вологість повітря, затінені ділянки саду та відсутність догляду за кроною. Оскільки лішайник уповільнює розвиток дерева, він непрямим чином шкодить врожайності, пригнічуючи загальний життєвий тонус рослини. Важливо пам’ятати, що стрімке розростання лишайника — це сигнал до того, що сад потребує оздоровлення.

Для профілактики та боротьби необхідно щорічно очищати стовбури від відмерлої кори та лишайників за допомогою металевих щіток. Ефективним заходом є побілка стовбурів розчином вапна з додаванням фунгіцидів. Також слід проводити проріджувальну обрізку, щоб забезпечити доступ сонця та повітря до кожного елемента крони дерева.