Фомоз картоплі

Збудником хвороби є гриб Phoma exigua, який провокує розвиток сухої гнилі картоплі. Це патоген, що вражає як підземні частини рослини, так і бульби в період зберігання, що значно знижує рентабельність картоплярства в багатьох регіонах вирощування.

Основним господарем паразита є картопля, проте він здатний вражати широкий спектр культурних та дикорослих рослин родини пасльонових. Інфекція зберігається в ґрунті, на залишках бадилля та в інфікованих бульбах, які часто слугують головним резервуаром хвороби для майбутнього сезону.

Первинні ознаки ураження бульб проявляються у вигляді втиснутих плям темного забарвлення. Усередині ураженої тканини формуються порожнини, заповнені грибницею, а на поверхні часто помітні дрібні пікніди — плодові тіла збудника. Пошкоджені ділянки мають чітку межу зі здоровою тканиною, що є діагностичною ознакою фомозу.

Активному розвитку патогена сприяє підвищена вологість та помірна температура повітря. Зараження зазвичай відбувається через механічні пошкодження, які виникають під час збирання врожаю. У сховищах хвороба поширюється контактним шляхом, якщо в загальну масу потрапляють хворі екземпляри, що сприяє осередковому ураженню.

Шкодочинність фомозу дуже висока, адже він призводить до незворотного псування продукції під час тривалого зберігання. Окрім прямої втрати врожаю, патоген погіршує якість посадкового матеріалу, що призводить до зрідженості сходів. Захист будується на комплексних заходах, що поєднують агротехнічні методи та хімічний захист.

• Використання лише сертифікованого здорового насіннєвого матеріалу
• Дотримання просторової ізоляції та чергування культур у сівозміні
• Мінімізація травмування бульб під час механізованого збирання
• Забезпечення належного температурного режиму в сховищах
• Обробка насіннєвих бульб фунгіцидами перед посадкою